Четвер, 12.Гру.2024, 05:40

Меню сайта
Друзья сайта

Банер сайту

банер сайту 

Код для вставки цього банера










Директор

Директор Гуляйпільського районного краєзнавчого музею Л.Г. Геньба 

Кажуть, щоб зрозуміти поета, треба обов’язково побувати на його батьківщині.

Батьківщина Любові Геньби – це земля  козацьких  вольностей, з діда прадіда  перевита степовими  травами, якими бринять всі поезії  поетеси.

Народилася 28 лютого 1960 року у селі Грушевому, що в Гуляйпільському   районі у сім`ї потомствених хліборобів. На все життя увібрала величезну  любов  до свого  народу. «Святі мої земляки», - говорить поетеса. «Бо, туди, в степи я  воджу лише красиві  душі».

Закінчила з відзнакою Мелітопольське  училище культури за фахом: режисер масових заходів, а також  отримала  червоний диплом філологічного факультету Запорізького  Національного університету.

Свою творчу поетичну діяльність розпочала ще у шкільні роки. У далеких 70-их затужила душа за зруйнованим селом, яке у 1972 році  було визначене тодішньою владою,  як нерентабельне. Немає села Грушевого як і багатьох інших в Україні  маленьких сіл і хуторів. Та живе пам'ять болюча, вишита червоними і чорними  нитками. І оживають земляки, і гомонять людні  вулиці, і шумлять чебреці у кожному рядочку вистражданих  віршів.

 А вірші звучать, як молитва:

 

«І вовіки віків, нині й прісно

Землю цю називаю - Вітчизна.

Чистим помислом, серця прозрінням,

Називаю цю землю спасінням…»

Або так:

« На цій землі не оскверни мене,

Бо тут дідів моїх живе коріння,

Тут досі ще живуть їх білі тіні

І дихають, як визрілий ранет.

Над грушею знайомий молодик

Колише голубий туману голос.

Тут ми споконвіків піснями молимось,

Поглянь: у травах їх живі сліди.

Я звідси починаюсь як народ,

Земля моя свята – жива ікона.

Тут все про мене зна сусідський сонях,

А він ясний, як сонце й сам Господь.»

Поезії Л. Геньби ввібрали у себе  чистоту, красу, народну мудрість, глибоке філософське бачення, широке розмаїття почуттів, особливо її інтимної  лірики.

« Я із сонця, і вітру, і неба,

В польовому барвистім вінку.

Кожен день я проходжу повз тебе,

Чи стрічав ти мене отаку?..»

А ще так:

« Повези мене у Красиве,

Де ростуть абрикоси й сливи.

Де на кінчику лободи,

Коник виткав свої сліди…»

 

            Сміливо, але вона сонячна, як і її поезії. Розмаїття мотивів, образна всеохоплюючість, глибина польоту душі, прямота вислову всотали народну мудрість, що райдужно проросла у слові. Поезії Л. Геньби гоять душу, вселяють надію, змушують розправляти крила, цвісти і горіти, заставляють бути красивими, ведуть до Раю.

          з 1992 року починається злет творчої  діяльності Любові Геньби. Одна за одною  виходять у світ  поетичні збірки: « Грушеве» (1992р.); « Іменем твоїм» (1995р.); « Паралель» (1999р.); « Повези мене у Красиве…» ( 2006р.); « Душа іде на сповідь» ( 2006р.).

 З  виходом другої збірки  прийнята до лав НСПУ  - 1997 рік.

Поруч із віршами зазвучали пісні   у виконанні  Заслуженого діяча  мистецтв Анатолія Сердюка. « Весняний вальс»  став окрасою  багатьох  концертів, радіо і телепередач.

У 2003 р.  разом з самодіяльним композитором Тетяною Бекіровою випустила компакт-диск « Трояндовий гріх».

 

Поезії Любові Геньби  внесені у навчальні  плани шкіл, та вищих учбових закладів. За її творами  готуються курсові, дипломні та наукові роботи.

Вона частий гість серед учнівської та студентської молоді.

Паралельно  з літературним життя сміливо і впевнено йде її  життя  в культурній сфері.

Більше двадцяти років Любов Григорівна віддає  себе сценічній  майстерності.

Маючи освіту  режисера масових заходів, а головне  природний  дар, являється  активним учасником  районних, обласних, всеукраїнських свят, які готує як сценарист, режисер, ведуча і актор.  Свої  театральні здібності вона перенесла і втілила  у роботі  на посаді директора  районного  краєзнавчого  музею. І сухі цифри, події історії заясніли живим  словом, піснею, цікавими  постановками, де оживають з глибини  віків наші історичні герої.

За вісім років  перебування її на посаді директора музею, музей  вийшов  на одне з перших  місць  в області, веде активну  роботу  в розвитку  туристичної  діяльності.

Неодноразово представляла регіон і музей  у документальних стрічках  знятих  каналами СТБ, « 1+1», « Першим Національним»,   є частим  гостем  обласного радіо і телебачення.

            Про неї поетично говорять документальні стрічки « Голосом віків землі своїй молюсь» та « Жінка на ім’я  Любов». Журналісти багатьох обласних  та всеукраїнських періодичних видань не обминають своєю увагою як роботу  музею так і літературний шлях  нашої землячки.

            Любов Геньба очолює  районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів. До неї йдуть за порадою, за наукою, вчитися пізнавати прекрасне.

«Не знаю, чи пройду усі дороги,  але свою, зізнаюся, - пройду!», - говорить сама поетеса і сміливо йде  нелегкою стежкою такого  насиченого подіями, переживаннями,  падіннями і злетами свого життя.

Численні  нагороди  говорять самі за себе.

- 1998 рік  - Дипломант Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка у м. Києві ;

- 2002, 2003, 2004 рік  - Лауреат районного конкурсу « Людина року»;

- 2003 рік  - нагороджена регіональною медаллю « За заслуги перед Гуляйпільським районом»;

- 2005 рік - Дипломант Всеукраїнського фестивалю ім. Нестора Махна;

- 2006 рік – ім’я  Л. Геньби внесене до  енциклопедії сучасної  України;  том №5;

- 2007 рік – Лауреат  VI  обласного конкурсу « Господиня  свого краю»;

- 2007 рік - Лауреат обласної премії за досягнення у розвитку культури Запорізького краю;

- 2008 рік - нагороджена Почесною грамотою обласної ради за значний особистий внесок  у  розвиток культури;

- 2009 рік – внесена  до енциклопедії  «Відомі люди України»;

- 2009 рік - нагороджена  Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України, Почесною грамотою Міністерства культури і туризму  та Центрального комітету профспілки  працівників культури України за;

- 2009 рік - нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України за розвиток  туристичної діяльності.

- 2010 рік – нагороджена Почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації та  Запорізької обласної ради за  великий внесок у розвиток культури та духовності запорізького краю;


Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наверх